Неділя, 21.07.2024, 05:28
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
Головна | Творчість - Сторінка 7 - Форум | Мій профіль | Вихід
[ Особисті повідомлення() · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Модератор форуму: Ivan-nebo  
Творчість
ЛесикДата: Вівторок, 23.09.2008, 19:41 | Повідомлення # 91
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 616
Статус: Offline
...О ні!
Являйся, зіронько, мені
хоч в сні
В житті мені весь вік тужити-
не жити
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в"яне , засиха,
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого,
Зазнає щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!


Я в контактi

Перша істота, яку створив Бог, говорила тільки "Hello world" і помирала
 
ОленкаДата: Четвер, 25.09.2008, 21:56 | Повідомлення # 92
Активний учасник
Група: Провідники
Повідомлень: 210
Статус: Offline
Життя і смерть-дві істини одвічніх,
Два різних змісти і одне буття...
Чому ми так цінуєм після смерті,
І зневажаєм за життя?

Ми створені з землі і в землю відійдем,
Невже і в душах наших чорнозем?
Невже так важко мовити слова
Добра,надії,ласки і тепла?

Мабуть ми просто заздрісні й лихі,
Що бачимо у комусь лиш гріхи,
Хоч розумієм,саме черех них
Нагадує нам Бог про власний гріх.

Життя і смерть-дві істини простих...
Народженим дано спізнати їх,
Та так і не збагнути до кінця
У чому ж справді істина Творця.

Додано (25.09.2008, 21:56)
---------------------------------------------
Вийди за рамки,що тебе тримають,
Тримають так міцно,що ти їх не помічаєш
Спотворюють,руйнують твоє життя,
Не думай,що без цього твого життя нема,
Не думай,що про тебе подумають люди.
Вони всі стандартні,
Як були,так і будуть,
А ти особистість одна,єдина,
Не створюй межі за яких людина
Живе у світі,що руйнує її,
Кидає у провалля,де гірше ніж в пітьмі.
Отож живи і не зважай на всіх,
Хоть навіть ти викликаєш у людях сміх,
Ігноруй людей,що знущаються з тебе,
Вони всі потвори і створені не для тебе.
Нехай ти єдиний такий на світі,
Зато ти чуєш правду
В яку не вірять діти...


Твій новий світ,
Ти віриш у нього,
Приречуючи на гибель своїх ворогів.
Твій новий світ,
Твій храм на крові,
Він завжди буде тільки твій.


Повідомлення відредагував Оленка - Вівторок, 23.09.2008, 21:51
 
ЛесикДата: П'ятниця, 26.09.2008, 14:25 | Повідомлення # 93
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 616
Статус: Offline
Біла Ніч
Ти не знаєш, яка на небі зірка
Щовечора освітля нам шлях?
Ти не знаєш, чому білий місяць
Світить саме у цей час
І лягає блідим сяйвом на твоїх плечах?

У відблиску води дзеркальної
Два силуети, бликами освітлені весь час,
Що в поруху кришталевої гладі,
Слідуючи в сутінках принаді,
Хвилями пливуть урізнобіч від нас.

Береги, залиті світлом серед ночі,
І верби, що шумлять лише для нас-
Знову мені сняться сни пророчі,
Я знов дивлюся в твої очі,
Що на душі моїй лишили Вічний Знак.

Я ніжно обійму тебе за плечі,
Відчую подих твій у себе на вустах,
І, почувши стукіт серця мого,
Чекатимеш ти дива золотого,
І, щастям оповита, скажеш мені "Так!"

Я
26.09.2008


Я в контактi

Перша істота, яку створив Бог, говорила тільки "Hello world" і помирала
 
ЛесикДата: П'ятниця, 26.09.2008, 14:33 | Повідомлення # 94
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 616
Статус: Offline
2Оленка: віддаєш перевагу стилю "потік свідомості"? wink biggrin

Я в контактi

Перша істота, яку створив Бог, говорила тільки "Hello world" і помирала
 
ОленкаДата: П'ятниця, 26.09.2008, 17:37 | Повідомлення # 95
Активний учасник
Група: Провідники
Повідомлень: 210
Статус: Offline
Я віддаю перевагу відчуттям своєї душі.

Твій новий світ,
Ти віриш у нього,
Приречуючи на гибель своїх ворогів.
Твій новий світ,
Твій храм на крові,
Він завжди буде тільки твій.
 
ОленкаДата: П'ятниця, 26.09.2008, 21:11 | Повідомлення # 96
Активний учасник
Група: Провідники
Повідомлень: 210
Статус: Offline
Я вам більше не вірю,
Я отрути випила зповна.
Люди гірші ніж звірі,
Краще буду одна.

Я зачиню усі двері,
Чорний прапор підійму.
Я вам більше не вірю,
Невірю я більше ні кому.


Твій новий світ,
Ти віриш у нього,
Приречуючи на гибель своїх ворогів.
Твій новий світ,
Твій храм на крові,
Він завжди буде тільки твій.
 
ЛесикДата: П'ятниця, 26.09.2008, 21:23 | Повідомлення # 97
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 616
Статус: Offline
Так марилось

Так марилось: п'янкі нічні слова
У душній томі. А межи нас - нікого,
Ні спогаду, ні тіні... Лиш сплива
Серпнева ніч. Лиш святочна і строго
Сузір'я тчуть свою довічну путь.
В один акорд злились душа і тіло,
В один...
Ні, забагато захотіла
Палка уява. Ні, втекти! Забуть!

Все повертається. Все мститься. Все.
Йде колами. І душить кожним колом.
Роковане іде і знов несе
Необоримий присуд свій: ніколи.
І ночі всі вертаються, і всі
Нічні слова ось пам'ять знов диктує,
І пестощі повторює.
І всує
Молитись мертвій і страшній Красі.


Я в контактi

Перша істота, яку створив Бог, говорила тільки "Hello world" і помирала
 
ЛесикДата: Вівторок, 30.09.2008, 15:34 | Повідомлення # 98
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 616
Статус: Offline
Про Правду

Я не знаю, де шукати силу,
Що б світ змінила за хвилину,
Але, охоплений жагою правди,
І не питаючись поради,
Іду туди, звідкіль не вертається ніхто.

Ні палюче в небі сонце,
Ні холоднії морози,
ні скелясті перелази,
Ні високі грізні гори,
Не зупинить вже ніщо.

Ось іду і бачу степ,
Весь він чорний, весь згорілий,
А над ним багріє небо,
У червонім полум"ї
Сонце світле з"їло

Мовчки йду а попереду,
Бачу я провалля,
Небо почорніло, воронами вкрилось
Тільки я спустився-все кудись поділось
Я не бачу, я не чую. Відчуваю Крик

Хто сюди йшов перед мене,
Тут знайшов притулок
І узнавши правду, закричав відразу
Хоча крику тут не чути, він німий,
Оповитий жахом.

30.09.08


Я в контактi

Перша істота, яку створив Бог, говорила тільки "Hello world" і помирала
 
ЛесикДата: Вівторок, 30.09.2008, 15:45 | Повідомлення # 99
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 616
Статус: Offline
Сонет

Не треба слів, не треба сліз,
Їх, утопивши в річці Стікс
Мабуть в безвиході самоти
Візник Харон не перевіз,

Нема нічого, ні нема
Не знаю, нащо, ні не та,
Не треба, ні, не той нема,
Напевно, то лише слова...

Горять руїни у тумані
Горять провалені мости
Під марш-це апокаліптичні кроки

А покалічені слова мої,
і окривавлені, і мертві-
В глухій безвиході самоти

30.09.08


Я в контактi

Перша істота, яку створив Бог, говорила тільки "Hello world" і помирала
 
ЛесикДата: Вівторок, 30.09.2008, 15:57 | Повідомлення # 100
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 616
Статус: Offline
ПОЛЕ БОЮ

1

А поле бою все чека
I мрiє крiзь туман i вiддаль.
Господь не жалує вiка,
Щоб ось, блукавши, як сновида,
Шукать шляху, i важить час,
I пить гiркi й безсоннi ночi,
Й даремно пiдбирать ключа
До лiтер тих сузiр пророчих.

2

А поле бою нам все те ж -
I заповiтом, i докором -
Ось розгортається без меж
Узустрiч непоборним горам.

Воно гукає по ночах,
Воно здригається i стогне.
Примари юрмляться. I жах
Десь опiвночi лунко охне -
Всiм простором, всiм тиском тиш,
Всiм мовчанням слiпої ночi...
О, поле бою, закричи ж,
Розплющ давно засклеплi очi!


Я в контактi

Перша істота, яку створив Бог, говорила тільки "Hello world" і помирала
 
ОленкаДата: Вівторок, 30.09.2008, 20:33 | Повідомлення # 101
Активний учасник
Група: Провідники
Повідомлень: 210
Статус: Offline
Як тихо плинуть,тануть всі думки,
Вже на морозі холод вуста мені покрив,
Не в силі й слова я сказати...
Ти тихо шепотів...
А серце вирвалось,
Щоб розбитись об скали дивних слів твоїх...
І у незнанні тону я,вже майже розчиняюсь...
Немає серця у грудях...
Чи може помиляюсь?
Так холодно у забутті...
У вічності чекання...
Покинута безповоротно,ще крок...
І я на самоті думок,на стежці відчаю...
У прірві тихих слів,
Де шепіт ледве чути,
Та жаль нічого нам вже не збагнути!
Лиш тихо плакати й не чути
Чийсь тихий стогін у кутку...
Чи може,то саме життя було?
Хто ти мені і що для мене значиш?
Чи може просто так приходиш в мої сни?
Годинник,що на відліку стоїть,нічого не бачить.
Він тихо йде,простукуючи дні.
Чомусь тривожно дощик плаче,
Чи може так приховує сліди думок він у вікні?
"Хто ти мені і що для мене значиш?",-
Залишилось у пам'яті моїй
І на розмитім вже давно вікні...
А що у далині,
Де тільки вітер бродить,
Змітаючи усе зі сторінок життя,
Гортає їх,та відповіді не знаходить...
Ця відповідь у серці ще жива!
Жевріє там вогнем спокути,
Де гніву місця вже давно нема,
Де є покинуті ворота на грані вічності й буття.
Зайти у них я не посмію,прошу тебе.
Ти увійдеш туди.
Чи може істину відкриєш,таку просту і невідому:
Хто ти для мене і що для мене значиш?
Чи може просто так приходиш в мої сни?


Твій новий світ,
Ти віриш у нього,
Приречуючи на гибель своїх ворогів.
Твій новий світ,
Твій храм на крові,
Він завжди буде тільки твій.


Повідомлення відредагував Оленка - Вівторок, 30.09.2008, 20:36
 
СуккубаДата: Вівторок, 30.09.2008, 23:02 | Повідомлення # 102
Королева
Група: Адміністратори
Повідомлень: 697
Статус: Offline
Так тяжко підібрати ті слова,
Що я тобі хотіла б розказати,
Не можу свою радісьть приховати,
Не можу свої сльози приховати,
Так гостро відчуваю що жива!

Не можу не дивитись в твої очі,
Без них собі життя не уявляю,
В душі моєї крила виростають,
Коли я чую з вуст твоїх "кохаю",
Без тебе вже нема ні дня ні ночі.

Я промовчу - і ти все зрозумієш,
Бо про любов говорять не слова,
Бо сяють очі, й посмішка жива,
І серце тихо стука, і радіє.

Тримай мене за руку щохвилини,
Цілуй мене невпинно кожну мить,
Бо я зізнаюсь, що душа болить,
Коли лише в думках до тебе лину.

Ти знаєш все, що я скажу тобі,
Ти знаєш, ці слова я вже казала,
Ні словом ні єдиним не збрехала,
Нічого у думках не приховала,
Скажу, що ти - найкращий на землі.

 
ОленкаДата: Середа, 01.10.2008, 11:33 | Повідомлення # 103
Активний учасник
Група: Провідники
Повідомлень: 210
Статус: Offline
Вбиваю мить,коли я плачу,
Вбиваю мрію ще живу.
Ти не побачиш моїх сліз,нізащо,
І пізнаю себе я вже нову.
Ступаю в світ,новий для зору,
Де посмішка присутня на лиці.
І створюю іллюзію чудову,
Хоч так не легше стане у житті.
І спалюю я спогади всі знову.
Цим самим знищую свій світ.
Вже пізнаю себе я нову:
Без сліз,без болю,без журби.
Можливо,саме в цьому щастя,
Ховаючи ось так всі почуття.
Можливо так всім буде краще,
Але ж ще важче зазирнути в майбуття.
Вбиваю мить,коли я плачу,
Вбиваю я себе живу.
Ти не побачиш моїх сліз,нізащо,
Бо ж пізнаю себе я вже нову.


Твій новий світ,
Ти віриш у нього,
Приречуючи на гибель своїх ворогів.
Твій новий світ,
Твій храм на крові,
Він завжди буде тільки твій.
 
СуккубаДата: Середа, 01.10.2008, 14:31 | Повідомлення # 104
Королева
Група: Адміністратори
Повідомлень: 697
Статус: Offline
Чота надає крила

Коли бачиш картину, яку бачили ми ,все втрачає вагу, і ти почуваєш себе часткою, крихітною часткою Карпат, і відчуваєш, як таємничі сиві задуми природи ворушаться десь тут, поруч із тобою і мною, і все навколо відразу наповнюється символами, знаками і віщуваннями, і ти стаєш незалежною річчю-в-собі, і ти відчуваєш, що вмієш літати...

Любко Дереш «Поклоніння Ящірці»

Що вам спадає на думку, коли ви чуєте фразу «пластовий табір»? Звичайно ж, це нескінченні гутірки та інструктажі з ПМД, піонірки, природознавства, впоряду, куховарення, пер (I,II,III), історії Пласту та ще багато чого іншого. Асоціації до фрази «крайовий табір» відрізняються лише наявністю пластунів з різних куточків України, і ще можливо, певною спеціалізацією (мандрівництво, мистецтво, військове пластування та ін.). Але і так буває не завжди. Ви здивуєтесь, який же це пластовий табір? Це – Крайовий летунський табір «Чота Крилатих – 2007».

Чота!!! Ми літали! І це справило незабутнє враження з купою надзвичайних відчуттів: коли ти піднімаєш крило (гальмуєш його ) і починаєш бігти, при цьому твої ноги поступово починають відриватися від землі, ти продовжуєш розмахувати ними у повітрі не відчуваючи звичної твердої поверхні, на яку можна спертися… Політ важко описати словами… Але ми ж не могли цілими днями літати, тим більше, погода не завжди це дозволяла L.

А от для того, щоб краще пізнати самого себе, наблизитися до успіху, чи просто вивчити алгоритм організації прес-конференції специфічні погодні умови не обов’язкові, тим більше, можна сховатися від дощу чи сонця у колибі. Ще Чотівські гутірки відрізнялися тим, що вони є корисними у щоденному житті. Ми ж не щодня у місті будуємо шелести чи розпалюємо вогонь із одного сірника, значно частіше спілкуємося із однолітками та навіть з пресою або ж просто знаходимося в центрі уваги. А для того, щоб правильно повести себе, справити гарне враження та, навіть, сподобатися небайдужій вам людині, корисно було бути на таких гутірках як: Я (Романтика), Успіх, Журналістика та Публічний виступ. Цікавим було те, що члени проводу читали ті гутірки, які їм близькі, а як відомо, якщо займаєшся улюбленою справою, то і користь з того більша.

Це була б не „Чота – 2007”, якби наш ЧоКнутий провід не перекрутив усім відому гру «Таємний друг» у гру «Все для тебе!». Суть полягала в тому, що кожен із учасників мав привселюдно приділяти увагу своєму таємному другу, при цьому виголошуючи фразу «Все для тебе!». Всі бачили ці знаки уваги, але ніхто не знав кому це адресовано. І лише на останній ватрі ми розкрили хто є хто. Не забули на таборі і про інтелектуальні ігри: «Що? Де? Коли?», «Дебати», «Останнє дупло» (таборова інтерпретація гри «Слабка ланка»). А ігри з м’ячем та шкарпеткобол виявили наші захоплення. Ще у нас був театр! Ми ставили пантоміму в якій йшлося про те, що при всій жорстокості світу люди все таки повертаються до свого духовного начала. Це було щось надзвичайне!

А головне, ми не були окремим світом, а всього лиш його маленькою частиною, наче потічок, що впадає у велику річку, а не окреме озеро.

пл. розв. Ольга Смірнова (Ящірка), ст. Кіровоград.

Повідомлення відредагував Суккуба - Середа, 01.10.2008, 14:38
 
ОленкаДата: Середа, 01.10.2008, 18:28 | Повідомлення # 105
Активний учасник
Група: Провідники
Повідомлень: 210
Статус: Offline
Просто скінчились слова,
Просто нема що казати,
Я вчора напилась вина
І просто не прийшла до хати...
Це просто кров,
Це просто рани,
Це просто новий згин,
Це просто тупий біль...
Це просто сльози,
Що вчора були...
Скінчились слова
І я про все забула...


Твій новий світ,
Ти віриш у нього,
Приречуючи на гибель своїх ворогів.
Твій новий світ,
Твій храм на крові,
Він завжди буде тільки твій.


Повідомлення відредагував Оленка - Середа, 01.10.2008, 18:29
 
Пошук:

Пласт-НСОУ © 2024