Таємничі споруди на березі Чорного моря неподалік Одеси напевно ще довго вражатимуть бурхливу уяву мандрівників і відпочиваючих. Поряд розташований кам’яний не то дзот не то стіни фортеці якогось невеликого народу, маяк ручної роботи з місцевого каменя-пісковику і велична вежа в стилі тибетських храмів, яка прикрашає вхід до печери яка веде в глиб суші і приховує ще чимало див… Ніби підсумовує це все надпис викладений величезними каменями прямо на схилі берега – СВ-2008. ПЛАСТ! (на фото)

Пластуни, а саме вони є авторами кам’яних шедеврів, напевно розраховують на залучення до організації моряків – адже цей надпис можна побачити тільки з кораблів...

Свято весни, яке 1- 3 травня станиця Одеса провела разом з Кіровоградською округою, було присвячене архітектурі. Закони будівництва – це закони співпраці, дисципліни, гармонії, та ієрархії. А ще – безмежної творчості, яка все таки підпорядкована певним правилам, не дотримуючись яких будувати можна тільки в уяві. От учасники СВ і будували – стосунки між собою і проводом, розбудовували сам табір, а ще - споруджували що кому до душі на морському узбережжі.

Крім архітектурної ділянки програма СВ включала теренові змаги, спортивні ігри, табірництво. Одним зі яскравих моментів свята став приїзд на табір пл..сен. Олександра Гаркавченка, який на очах у вражених таборовиків з глини зробив музичний інструмент, на якому тут же і заграв (на фото). Дійство, підкріплене розповідями, тривало близько години.

А вже відпочивали пластуни за шкарпеткоболом, або як його ще називають- «алярмом в чистих шкарпетках». Гурток проти гуртка, учасники проти старшини, двобої і змагання переможців стали видовищною точкою, які усі згадуватимуть чи не найчастіше.

Туман і дощ які час від часу брали в полон табір, не завадили південному сонцю обпалити носи учасників з Кіровограда та Світловодська. Тому на згадку лишилася ще й травнева засмага, яка кажуть, тримається найдовше.

Ст.пл. Зоя Лебідь